Як і навіщо будуть збирати ДНК українців

Проектом Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (реєстр. № 4265 від 26.10.2020) передбачений відбір біологічного матеріалу людини та державна реєстрація геномної інформації у відповідних базах.

 

Такі дії обмежені сферою правоохоронної діяльності, а сама реєстрація може бути як обов’язковою державною, так і добровільною.

 

В законопроекті визначено категорії осіб, які підлягають обов’язковій реєстрації:

 

особи, притягнені до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, щодо яких обрано запобіжний захід;

особи, які вчинили злочини проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру;

особи, засуджені за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;

особи, які засуджені та відбувають покарання у вигляді позбавлення волі або мають незняту чи непогашену судимість за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а також усіх категорій злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи;

невпізнані трупи;

 

особи, зниклі безвісти;

 

близькі родичі осіб, зниклих безвісти.

 

Державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою:

 

1) профілактики кримінальних правопорушень;

 

2) установлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення;

 

3) розшуку осіб, зниклих безвісти;

 

4) ідентифікації невпізнаних тіл (останків);

 

5) ідентифікації особи людини, яка за станом свого здоров’я чи за віком не може повідомити відомості про себе.

 

Державна реєстрація геномної інформації полягає в поміщенні знеособлених генетичних ознак людини та відомостей про них до Бази даних.

 

З урахуванням досвіду ідентифікації загиблих в АТО пропонується встановити механізм відбору біологічних зразків осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу, і військовослужбовців та за потреби забезпечити подальшу їх ідентифікацію.

 

Право на використання геномної інформації будуть мати:

 

1) керівники прокуратур та органів досудового розслідування;

 

2) прокурори;

 

3) слідчі;

 

4) дізнавачі;

 

5) уповноважені особи оперативних підрозділів;

 

6) уповноважені особи Національного центрального бюро Інтерполу в Україні;

 

7) органи іноземних держав в окремих випадках.

 

Геномна інформація зберігається в Базі даних протягом 75 років.

 

Щоправда, фізична особа (її законний представник), генетичні ознаки якої поміщено до Бази даних у порядку добровільної державної реєстрації, зможе в будь-який час подати заяву про вилучення та знищення її геномної інформації з Бази даних.

 

Законопроект внесений депутатами від фракції «Слуга народу» і буде розглянутий Комітетом з питань правоохоронної діяльності.

 

Навіщо вони це роблять?

 

Законопроект розробили для впровадження в систему доказів більш широких сучасних можливостей судових експертиз.

 

Одним із ефективних засобів під час доказування причетності підозрюваного до вчиненого злочину є метод генотипоскопії в біологічній експертизі, або ДНК-аналіз, тобто дослідження мікрослідів на клітинному рівні з метою вирішення питання, чи належить виявлений матеріал конкретній особі, що є надзвичайно важливим у розслідування цілого ряду злочинів.

 

Найбільша ефективність методу молекулярно-генетичних досліджень забезпечується в поєднанні з веденням автоматизованої бази даних ДНК (Дезоксирибонуклеїнова кислота).

 

Без зазначеної бази молекулярно-генетична експертиза не дає змогу порівняти між собою ДНК-профілі слідів, залишених на місці події, з ДНК-профілями встановлених осіб, зразки яких було надано для експертизи.

 

Сьогодні питання створення та функціонування бази даних геномної інформації людини врегульовано лише одним нормативно-правовим актом, а саме наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 вересня 2009 року № 390 «Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2009 року за № 963/16979.

 

Визначені в цьому наказі джерела формування обліку генетичних ознак не дають змоги ефективно використовувати інструмент бази даних для розкриття злочинів, вирішувати завдання ідентифікації безвісти зниклих осіб тощо. Розширення меж категорій джерел формування обліку генетичних ознак, визначених цим наказом, відповідно до статті 32 Конституції України потребує врегулювання питання ведення баз даних ДНК на рівні закону.

 

Отже, функціонування обліку генетичних ознак людини (немає бази даних геномної інформації людини) потребує законодавчого удосконалення.

 

За підрахунками депутатів разові додаткові витрати бюджету на проведення відбору біологічного матеріалу, молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) для здійснення державної реєстрації геномної інформації становитимуть 276 962,03 тис. грн.

 

Нардепи вважають, що в проекті Закону немає положень, які містять ознаки дискримінації.

 

Також вони впевнені, що він не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

Оцініть статтю: 
0
Знайшли помилку в тексті? Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter


ЧОЛОВІЧИЙ ЖУРНАЛ "WINNER"


ЖІНОЧИЙ ЖУРНАЛ "BEAUTY"


НОВИНИ ВІД ПОРТАЛУ ГОНЕВА.НЕТ


НОВИНИ СВІТУ КІНО