В Україні створять простори, які обеззброять комунізм

Керівник інституту національної пам’яті України Антон Дробович пояснив, чому негативно ставиться до національної міфотворчості та процедур героїзації, а також запевнив у продовженні декомунізації.

 

Очільник УІНП в інтерв’ю виданню «Укрінформ» розповів про загрозу допуску російських бізнесменів до проекту Бабин Яр і уточнив, як знищити радянські штампи про лідера ОУН Степана Бандеру. Усе інтерв’ю за хвилину.

 

Глава інституту нацпам’яті «негативно ставиться до процедур героїзації», бо це компетенція президента. А завдання УІНП – зберегти історичну пам’ять про державотворення України та постаті, які зробили у це внесок.

 

Дробович вважає, що героєм можна називати лише моральних людей. А люди, які зі зброєю боролись за українську ідею не у повній мірі є такими. «Рішення зі зброєю в руках захищати країну зрозуміле, але діяти терористичними методами на території Польщі – інша історія», яка не «в’яжеться з образом абсолютно безгрішних героїв».

 

Дробович виступає проти історичних спрощень та замовчування правди. Бо це призведе до її використання ворогами України.«Я хочу, щоб такого не було: священний маршал Жуков на білому коні і з крильцями, а з іншого боку – непорочний Степан Бандера на білому коні». І немає значення, наскільки правдиво показуватимуть свою історію інші країни.

 

«Проблема України з приводу Бандери – на сході України чи у центрі не усі розуміють Степана Бандеру». Причина – у незнанні правди та прихильності до радянських штампів «посібник нацистів» та «колабораціоніст». Це можна змінити лише просвітою. Вказувати, що Бандера сидів у концтаборі. А його і мешканців західного регіону не можна називати колабораціоністом, бо вони жили у Польщі, а СРСР окупував цю територію.  «Знаючи правду про Бандеру, Мельника, люди самі вирішать – чи є вони для них героями», але у будь-якому випадку цінуватимуть їх вклад у незалежність і не сприймуть російську пропаганду.

 

У відносинах України та Польщі слід розвивати напрямок спільних військових подвигів українців та поляків, наприклад, Варшавська битва. З послом Польщі обговорили відповідні заходи.  Україні не варто уникати обговорення військових злочинів на території Польщі, але не слід забувати, що поляки теж їх здійснювали.

 

Історія з меморіалом Бабин Яр ґрунтується на протистоянні двох позицій: приватної ініціативи російських бізнесменів з «Альфа груп» Фрідмана і Хана та держави з іншого боку. Україна повинна стати арбітром і забезпечити дотримання правил на захист державних інтересів. У 2021 на базі державного  історико-меморіального заповідника Бабин Яр, створеного ще при Ющенку, відкриють державний музей.

 

Існує загроза у допуску російських бізнесменів до створення Меморіального центру Голокосту Бабин Яр. «Проект, який фінансується за кошти людей, які мають бізнес у РФ, завжди буде під загрозою впливу російської влади», а Кремль любить використовувати гуманітарні проекти для просування своїх політичних наративів.

 

Глава УІНП виступає проти створення національних міфів. «Не можна інструменталізувати й міфологізувати історію, з якими б гарними намірами це не робилося». Завданням інституту нацпам’яті є боротьба з міфами, і у відповідній постанові Кабміну не вказано, що боротись треба лише з радянськими.

 

Декомунізація буде продовжуватись, але з акцентом на комунікацію, креатив та покращення діалогу з громадськістю і експертами. Митці мають запустити «практики переозначення більшовицької спадщини». Існуючі елементи СРСР повинні давати «адекватне» розуміння, що Радянський Союз – «людиноненависницька імперія».

 

У рамках декомунізації будуть створювати простори, «які обеззброять комунізм та покажуть його кривавість, людиноненависництво». Очищення публічних просторів буде продовжуватись.

 

Один із пріоритетів –  боротьба з вандалізмом щодо історичних пам’яток, та засудження таких злочинів. «Ми очікуємо на те саме зі сторони Польщі».

 

Візія громадянської нації України має ґрунтуватись на справедливості, боротьбі проти порушення прав та захисті України як простору свободи і людиноцентричної держави.

 

Дробович «вдячний Володимиру Вятровичу за push, який він зробив у сфері декомунізації» і планує продовжувати його роботу, зберегти здобутки і привнести нове у сфері комунікації та культури діалогу. «Я не хочу припиняти нічого, що працювало».

Оцените статью: 
Нашли опечатку в тексте? Выделите текст и нажмите Ctrl+Enter


МУЖСКОЙ ЖУРНАЛ "WINNER"


ЖЕНСКИЙ ЖУРНАЛ "BEAUTY"


НОВОСТИ ОТ ПОРТАЛА ГОНЕВА.НЕТ


НОВОСТИ МИРА КИНО